«Двері до збірної відкриті для всіх»: Юрій Мельник — про перший збір U-23, відбір гравців і підготовку до чемпіонату світу

Головний тренер збірної України U-23 Юрій Мельник розповів про повернення до роботи з молодіжною командою, перший навчально-тренувальний збір у Рівному, принципи відбору футболістів, тактичне бачення команди та завдання на чемпіонат світу.

Юрію Миколайовичу, ви вже працювали зі збірною України U-23 у 2021 році, а тепер, через кілька років, знову очолили цю команду. Що для вас означає це повернення?

Я б сказав, що це, скоріше за все, новий виклик і новий шанс для того, щоб проявити себе, а також дізнатися більше про специфіку роботи з молодими гравцями. Минуло вже чотири-п’ять років, і за цей час, я впевнений, набулося більше досвіду — і в мене, і в самої асоціації. Я впевнений, що результат буде набагато позитивнішим, ніж у 2021 році.

Як змінилися ви як тренер за цей час? І наскільки за цей період змінилися український мініфутбол та покоління молодих футболістів?

Насправді футбол завжди змінюється, мініфутбол також прогресує. Знаходяться нові стратегії, тактики, безпосередньо змінюється підхід до гри, підхід до тренувального процесу, підхід до самих людей. Молодь також дуже змінюється, і підхід до неї — важливий елемент безпосередньо в роботі.

Перший збір під вашим керівництвом уже позаду. Яким він для вас був?

Якщо порівнювати з минулим разом, коли збір, мовно кажучи, збирався за три дні до чемпіонату чи за тиждень, то зараз це, безумовно, попередній етап, який дає змогу підготуватися та переглянути гравців.

Я впевнений, що ще буде можливість переглянути закордонних гравців. Вони зверталися, писали в особисті повідомлення і мені, і у асоціацію. Я гадаю, що з таким підходом буде якісний склад.

Якщо говорити безпосередньо про збір у Рівному, то він був важкий, тому що за три дні були і продуктивні теоретичні заняття, і ігрові, і тренувальні сесії. Хлопці були втомлені, особливо вже в третій ігровий день. Треба було мотивувати їх безпосередньо і в теоретичній, і в ігровій роботі.

З якими конкретними завданнями ви приїжджали до Рівного? Що вдалося виконати, а над чим ще варто працювати?

Особисто для себе я поставив завдання якомога більше зрозуміти гравців, побачити, що вони можуть, — тих, які прибули на навчально-тренувальний збір. Також хотів сформувати склад, я гадаю, десь відсотків на 70. Забігаючи наперед, скажу, що, на жаль, цього не сталося. Хотілося зробити підсилення для виконання певних завдань, але маємо те, що маємо. Треба популяризувати цей вид спорту, популяризувати цей напрямок, і я думаю, це буде класний результат. Я хотів би також розуміти, що буде ще один збір у вересні, і там буде вже, я так думаю, відсотків на 90–95 готовий склад.

Як формувався список гравців на перший збір? На що ви звертали увагу при відборі?

Це проходило в декілька етапів — як я збирав інформацію і як формувався склад. Щодо кластеру гравців, це безпосередньо була зона відповідальності асоціації. Тобто регіональні асоціації або регіональні представники повинні були направити, згідно зі штатним розкладом змагань, кращих гравців до 23 років, які підходять під категорію збірної, і їх переглянути.

Безпосередньо в день початку зборів я мав розмову з кожним хлопцем, дізнавався більше інформації про їхні ігрові амплуа, де вони краще почуваються на полі, як їм краще грати. Це звичайні моменти, які я збираю від гравців для того, щоб як тренеру мати більше інформації і далі вже планувати чи аналізувати самого гравця.

Чи можна сказати, що відбіркові етапи та чемпіонати для вас — це не просто змагання за результат, а своєрідний «кастинг» до збірної України U-23?

Такі змагання, безумовно, дають можливість отримувати інформацію про гравців. Регіональні представники мають направляти кращих футболістів, які підходять за віком, щоб тренерський штаб міг їх переглянути.

Наскільки зараз відкриті двері до збірної для нових футболістів? Чи варто тим, хто не отримав виклик на перший збір, продовжувати боротьбу?

Насправді двері відкриті всім. Дивіться, це ж проєкт більше про соціальну складову спорту, яка дає можливість виступати в міжнародних змаганнях. Тому ті, хто хотів потрапити або не хотів потрапити, або не мав змоги потрапити саме в цей день, вони завжди можуть написати — чи у асоціацію, чи мені. Є представники, ми залюбки контактуємо, і я тримаю зв’язок завжди з гравцями. Тим гравцям, які вже були безпосередньо на цих зборах, я сказав при першій нашій зустрічі з керівництвом і командою, що це лише початок. Як ви себе зарекомендуєте — це буде подальший місток для вашого виклику в майбутнє. Тому що є гравці не тільки 23 років, є молодші, які можуть потенційно підсилювати цю команду протягом двох-трьох років.

Якою ви хочете бачити збірну України U-23 на майданчику? Який стиль гри має стати її візитівкою?

Маючи аналіз, переглядаючи матчі національної збірної і беручи активну участь у цьому виді спорту, я розумію, як взагалі відбувається цей футбол. Це поєднання футзалу і великого футболу. Тому треба мати таку збалансовану середину, яка б могла дозволити безпосередньо команді працювати, варіюючи гру і тактику.

Чи вже сформувалося у вас конкретне тактичне бачення команди після першого збору?

Щодо зборів, то ми відпрацьовували певну схему гри, яка є стандартною. Дуже важко було хлопцям пояснити, тому що всі мають різний рівень підготовки насправді. І дуже важко було пояснити, чому це треба робити, а це не треба робити.

Треба було буквально брати, водити за руку, показувати, елементарні речі розповідати. Але хлопці прийняли. І вже в кінці збору, коли ми грали товариську гру, я гадаю, що на відсотків 40–50 це все сталося. Хлопці прийняли, що дійсно це доволі просто. Немає нічого складного, але якщо виконувати і домовитися всім виконувати спільну справу, то буде і результат, і правильні ігрові задумки можна буде втілювати в життя.

У жовтні на команду очікує чемпіонат світу. Яке турнірне завдання ви ставите перед собою?

Перед собою — однозначно покращити виступи, які були у 2021 році. Це вихід із групи, плей-оф. А для себе хотілося б дійсно підтримати марку цього виду спорту в Україні.

Грати, вигравати, ну як мінімум — у фіналі грати.

Знаючи, що це молоді гравці, вони нестабільні, дуже важко прогнозувати це все на короткому відрізку часу. Але все одно це можливо, якщо правильно підходити до них і розмовляти з ними.

Ви вже очолювали національну збірну України. Наскільки для вас U-23 сьогодні є частиною загальної системи підготовки майбутніх гравців для дорослої збірної?

Це важко сказати. У 2021 році я працював із молоддю, у 2022 році був тренером національної збірної. І під час першого року повномасштабного вторгнення ми брали участь у чемпіонаті Європи.Там було трошки важко, тому що стоять завдання вже для дорослих футболістів.

Молодь у більшості ще грає в дитячий футбол, а дорослий футбол трошки інший — більш дисциплінований. І не всі, на жаль або, навпаки, на щастя, це такий відбір, хто зможе прогресувати або хто не зможе прогресувати. Але, повторюся, молодіжна збірна — це дійсно двері для національної збірної і для показників самих гравців — представити себе та країну на міжнародних змаганнях. Тому для всіх відкрити двері — це точно.

Що для вас зараз є найскладнішим у створенні кістяка збірної?

Ну, будь-який проєкт складається з часу, ресурсу і грошей. Якщо говорити про ресурс, то хотілося б більше мати хлопців, більше зборів, щоб переглядати і тримати з ними контакти. Якщо говорити про час, то дійсно мало два-три збори, щоб передивитися гравців. Це постійно треба моніторити їхні ігри і передивлятися відео, на що немає часу. І втретє — це фінансування з боку держави, щоб це було не дотаційно, кажучи, і приватні інвестиції, а державні програми, які будуть розвивати напрямки цього виду спорту.

Якби вам потрібно було одним словом описати нинішню збірну України U-23, яке б це було слово?

Перспективна.

Що ви хотіли б побачити у футболістах уже на наступному зборі, який відбудеться у вересні?

Бажання працювати на тренуваннях, бо дійсно, як склалося, таке враження, що не у всіх воно було на цьому зборі. Думаю, не всі були готові до навантажень, які були на зборах. Мабуть, так, тому що програма була насичена і дуже важка. Перше — це відповідальність, бажання працювати і завжди розвиватися та покращувати свої навички. І прислухатися до тих, хто хоче допомогти.

Що б ви сказали молодому українському мініфутболісту, який зараз дивиться на цю збірну і думає: «Я хочу бути там»?

Ми чекаємо на тебе. Пиши, телефонуй у регіональні представництва, якщо ти підходиш під категорію і маєш бажання грати. Все в твоїх руках і ногах. І в голові.